Lophophora williamsii SB 854 насіння галюциногенних кактусів

Lophophora williamsii SB 854 - одиночний або цеспітозний безхребетний кактус, зазвичай одноголовий, але стає поліцефальним з віком або травмою. Є одним з найбільш привабливих різновидів лофофори.

Походження кактусів Lophophora williamsii SB 854

Представлений суккулент поширений в штаті Техас (США) і в Мексиці, де він росте на невеликих пагорбах в оточенні низькорослих чагарників.

Зовнішній вигляд кактусів Lophophora williamsii SB 854

Стовбур кактуса має сизувато-зелене, тьмяно-блакитне або сірувато-зелене забарвлення і кулясту форму. У висоту досягає 6-7 сантиметрів і 12 см в діаметрі. Верхівка шерстиста і покрита безліччю волосків. Підземна частина стебла не поступається за розмірами надземній. Коренева система простягається на кілька сантиметрів нижче поверхні землі і плавно переходить (через тонкий гіпокотиль) у великий стрижневий корінь, що досягає 25 сантиметрів у довжину.

Кількість ребер залежить від віку рослини. На ранній стадії розвитку можна розрізнити 5 ребер, але в більш зрілому віці їх налічується до 13 штук. Вони мають округлу форму, бувають прямими або спіралевидними, часто горбисті, іноді зустрічаються екземпляри з неправильними або нечіткими ребрами. Борозни поперечні і утворюють на плодовому тілі правильні багатогранні горбки.

Ареоли круглі. Квітки на них формуються тільки в молодому віці і прикрашені пучками довгих, шерстистих і сіруватих волокон до 1 см довжиною.

Квітки поодинокі, дзвіночкоподібні, 1,5-2,5 см в діаметрі. При розкритті зазвичай рожеві (рідко білуваті). Цвітіння відбувається протягом усього літа. Після опадання квітки формується червонуватий плід до 2 см в довжину. Має солодкий смак.

Насіння кактуса дрібне і чорне до 1 мм в діаметрі, з широкою прикореневою гільзою, бугорчато-шорстке.

Вирощування кактусів Lophophora williamsii SB 854

Всі види Lophophora надзвичайно повільно ростуть. Часто потрібно до тридцяти років, щоб досягти віку цвітіння в дикій природі. Культивовані людиною екземпляри ростуть значно швидше. Звичайно потрібно від трьох до семи років, щоб пройти шлях від розсади до зрілої квітучої дорослої особини.

Через стрижневий корінь вони дуже схильні до гниття, тому в якості субстрату використовують компост з хорошим дренажем з додаванням великої кількості піску. Суккулент не любить прямих сонячних променів і вважає за краще рости в півтіні, тому в домашніх умовах можна використовувати ЕСЛ лампу невеликої потужності. Часто поливати рослину не варто, так як вона має тенденцію тріскатися і загнивати при надмірному зволоженні. Представлений кактус може пережити досить низькі температури (до -7 градусів за Цельсієм), але в домашній оранжереї в зимовий період рекомендується підтримувати температуру + 10-12 градусів.

Вживання і ефект кактусів Lophophora williamsii SB 854

Пейот використовувався протягом століть для переживання містичних станів, які виникають при його вживанні. Він містить широкий спектр фенетіламінових алкалоїдів, головним з яких є мескалін. Верхівка кактуса, що росте над землею, так звана крона, складається з дископодібних гудзиків, які зрізають і сушать. Ці гудзики зазвичай жують або кип'ятять у воді, щоб отримати психоактивний чай. Отриманий настій надзвичайно гіркий і, в більшості випадків, мандрівник по світу духу відчуває високу ступінь нудоти перед початком психоделічних ефектів.